Я щоразу в такому захопленні від декорацій нашої Львівської опери! От тільки погляньте яка хата! Ніби її транспортували прямісінько з Шевченківського гаю. З вишиванками, рушниками, хустками, кожухами, глечиками, колискою, піччю і всім, що тільки можна побачити в звичайнісінькій українській хаті.
Опера "Украдене щастя" за мотивами одноіменної драми Івана Франка. Опера трагічна, сумна. Від музики аж мурахи по шкірі. До речі, цю оперу композитор Юлій Мейтус написав спеціально для нашого театру.
Але найбільше мені подобається, коли співає хор. Це щось просто неймовірне. Оці неспішні виходи з-за куліс, коли пісня вже лунає, а на сцені ще нікого нема, просто заворожують. Ще хвилина і хор в повному складі, а це півсотні, а може й більше людей, з'являється перед глядачем. Прониклива щира українська народна пісня аж за душу бере.
No comments:
Post a Comment